Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Але, голубчики, здорова всем, я тут вам расскажу как я купила кодеин и поехала с котом на море веселиться.
Смотрите, я каждый день в круговороте разных закладок, не могу быть в моменте, поэтому решила забить на все и испытать что-то новенькое. Я знал, что мне нужно что-то сильное, чтобы по-настоящему вдуться, и мой друг посоветовал мне кодеин. Говорит, это такие седативы, которые сразу взрывают тебя. Я подумал: "Почему бы и нет? Попробую на себе!"
Раундом доверия открыл дверь в новый мир. Сразу поехал закупаться нужными ингредиентами - кодеином, димедролом и всем таким. Раньше я только слышал эти слова, а сейчас сам иду в аптеку, как настоящий герой со своим котом в кармане. Аптечка стала для меня наркотиком, а блестящие упаковки - закладками к опыту.
Как только вернулся домой, я решил не оттягивать и приступить к эксперименту. Открыл мой новый пептид, высыпал его на стол. Взял иглу, засунул в нос, и поехал в путешествие глубоко в себя. Честно говоря, это был глюк, который я даже не ожидал. Голова будто сорвала крышу, а я плыл на волнах своих мыслей.
| Моя голова |
Мой кот |
| Кодеин |
Море |
| Димедрол |
Веселье |
| Седативы |
Закладки |
Вот в таком состоянии я решил поехать на море. Закинул кота в машину и поехал вдохнуть свободу. Пуговицы на рубашке были расстёгнуты, ощущения словно меня занесло в детство, когда все было просто и беззаботно.
Наконец-то я оказался на берегу моря. Вода длинными белыми пузырями плескалась о песок. Казалось, что все звуки и запахи стали ярче, ведь я был в моменте. Стоя на берегу, я набрал ладошками еле-есть воды, чтобы жить.
Мой кот бегал по песку, словно главный рэпер на сцене. Он тоже дышал этой свободой, эта поездка стала для него таким же приключением, как и для меня. Оба мы забыли о земных проблемах и просто дулись. Рядом со мной пара юношей вдыхала пептид и танцевала, словно совершенно никому не заботит.
Этот день был просто шедевром моей жизни. Я вдыхал аромат моря, словно каждая его молекула была пропитана кодеином. В это мгновение не существовало никаких проблем, только эйфория и веселье. Мы с котом пробежались по пляжу, словно на лавине эмоций, и не заметили, как прошло уже несколько часов.
Но, конечно же, после каждого глюка приходит суровая реальность. Постепенно действие кодеина и димедрола прошло, и все вернулось на свои места.
Вот такая история, мои дорогие, про мой отрыв на море с котом. Хочу вам сказать, что жизнь - это не только закладки и глюки, но и моменты настоящего веселья, которые мы должны ценить.